Не люблю «пропонувати себе».
травень 2016, Kharkiv art-gid Repruza
Агата Вільчик розповіла, коли вирішила стати музикантом і що їй не так на шоу
Я трохи знаю Агату. Мистецьке середовище Харкова суттєво звужує «правило шести рукостискань». До смішного.
Коротке волосся, прямий погляд, без слів — те, що врізалось у пам’ять одразу. При спілкуванні здається, що вона не від тебе щось приховує, а просто ні з ким і ніколи не буває відкритою до кінця.
Агата прийшла з друзями на черговий захід, до якого я мала стосунок. Вони були учасниками. Вона — просто прийшла і заспівала. Глибокий, об’ємним голос заворожив в ту саму мить, коли долетів вух. Я не чула слів, але тембр лунає в голові і сьогодні.
Отак.
***
Мистецтво різноманітне. Музика мене мало цікавить — недостатньо знань для поціновування. На телебачення — просто не вистачає часу. Аж ось, одне з основних джерел інформації — Фейсбук — раптом зарясніло кліпами із знайомим обличчям.
Пішла на сайт і одразу оцінила команду шоу — для фанатів є все, що треба. Тут фото, відео, виступи і репетиції; трохи — дуже стримано — про особисте життя, багато — про екранні образи; голосування, конкурси… «Серфінгом» можна тижнями займатися — з гарантованими насолодою і відкриттями. Для нудних журналістів-новинарників — зась! — «пошук» не «прикрутили». Але на те ми і нудні.
Офіційна інформація така:
Агата Вільчик на сліпих прослуховуваннях від 13.02.2016 виконала хіт Jeff Buckley «Hallelujah» та виборола собі місце в команді Тіни Кароль.
31-річна Агата Вільчик із Харкова «незаміжня, тому що любить жінок». Батьки до цього ставляться майже спокійно, хоча мама все ще сподівається дочекатися онуків. Агата – самоучка, вона не вчилася ані вокалу, ані музиці. Каже, що їй не потрібні «посередники», вона співає так, як відчуває. На Голос країни 6 прийшла, бо тут може бути собою.
Для тих, хто, як я, «далекий»: Голос країни — вокальне шоу, яке варто не плутати з «Голосом України» — газетою Верховної Ради. Специфіка видовища — в особливому ставленні до учасників: як до рівних. Це, напевне, не дуже складно, бо переважно туди потрапляють професіонали. Щоб потрапити, попередньо відібрані виконавці проходять «сліпе прослуховування» — один з чотирьох тренерів обернеться лише, якщо його дійсно вразить виконання. Обрані тренуються і змагаються: у «музичному двобої» переможця визначає тренер, у «прямому ефірі» — глядачі, у півфіналі — й ті, й інші.
Наразі, Агата дійшла до фіналу. Що ж вона сама каже про себе?
Про новий досвід.
В якийсь момент я подумала, чому б не піти на «Голос». Це буде новий досвід, і більше людей зможе почути, як я співаю.
Про змішані відчуття.
«Сліпе прослуховування» було для мене, ймовірно, найбільшим стресом. Очікування виходу... Переживала через звук, що він буде на таким, як на налаштуваннях, і мені буде важко співати. В результаті так і вийшло... Мені було важко, голос «не слухався» — від довгого хвилювання, адже довелося чекати виходу дві години, «з хвилини на хвилину». Коли відкривала очі, бачила в тумані відвернуті крісла. В кінці — сяючий крізь туман напис «Обираю тебе» на кріслі Тіни. Це було сильне і змішане відчуття. З одного боку, я була рада, що хоч хтось повернувся, з іншого — я хотіла, щоб це була не тільки вона. Ще це було для мене стресом тому, що я не люблю бути в позиції оцінюваної, пропонувати комусь себе, скажімо так.
Зараз Вакарчук каже, що йому дуже подобається те, що роблю, запропонував надіслати йому свої записи. Але навіть тепер мені не хочеться це робити.
Про симфонії в голові.
У 11 років, коли зрозуміла, що буду музикантом, стала читати багато віршів і придумувати до них музику. В моїй голові постійно звучали якісь симфонії, і я страждала від того, що не можу це висловити. Так ось, я обкладався віршами, слухала музику в голові, замість того, щоб робити уроки. І тоді не могла зрозуміти, навіщо інші музиканти пишуть свої слова, коли так багато хороших віршів, а у них виходить явно гірше. Тому, якщо я відчуваю вірш або пісню, це стає моїм і часто відображає щось в мені, що я не можу висловити саме так, саме такими словами.
Про питання до життя.
Іноді не хочеться ні грати, ні співати, і я не роблю цього. Іноді спеціально налаштовую себе, навіть якщо немає внутрішнього спонукання, але від початку воно є. Це щось, що хоче бути висловленим. Іноді я відчуваю себе скутою, що не можу викрутитися.
Але це ж і дає мені свободу. Бо коли я на сцені, у мене вже відпадають питання до життя.
Про далі.
В конкурси точно не хочу більше. Тим більше, що краще за «Голос» серед такого плану шоу точно немає. Зараз у мене в голові тільки наступний ефір, інше — пізніше... Я взагалі не люблю будувати плани. Я дівчина імпульсивна.
***
22 травня, під час другого «прямого ефіру» вісім учасників, серед яких і Агата Вільчик, боротимуться за шанс потрапити у фінал.
***
З екрану — красиво, глянцево, але не так. В голові лунає той, перший експромт.
Отак.
